В Україні шведські мухи поширені повсюдно. Вівсяна муха численна в Поліссі та в західному Лісостепу. Вона виявилася більш вологолюбною і менш теплолюбною хворобою з ячмінною мухою, але часто переважає в Степу, особливо в районах зрошувальних систем.

Шкідливість

Вівсяна муха: Пошкоджує жито, овес, пшеницю, кукурудзу, ячмінь та злакові трави.
Ячмінна муха: Пошкоджує пшеницю, ячмінь, кукурудзу, багаторічні злаки та бур'яни.
Шкідливість першого й останнього поколінь відбувається у зниженні густоти посівів. Значних втрат можуть завдавати на рідких посівах ярих культур пізніх строків сівби за умови постійної нестачі вологів в обґрунтуванні. У районах стійкого зволоження, зокрема на насіннєвих посівах вівса, можуть завдавати циклічних значних втрат.

Зовнішній вигляд

Ячмінна муха: Жовті гомілки передніх та середніх ніг, на задніх - вузька потім перев'язь.
Яйця: Білі, видижено-овальні, в поздовжніх розгалужених борозенках, завдовжки 0,6-0,8 мм.
Личинка: Біла, виджено-циліндрична, із загостреним переднім і дещо розширеним заднім кінцем, з двома м'ясистими відростками. Довжина личинок ячмінної мухи - до 5 мм.
Пупарій: Світло-коричневий, завдовжки 1,8-3 мм.

Розвиток

Зимують личинки або пупарії в центральних пагонів озимих, багаторічних злакових трав і бур'янів. Після перезимівлі частина личинок може продовжувати живлення, потім формує пупарії, де заляковується. Виліт мух розпочинається наприкінці квітня - на початку травня, звичайно, збігається із закінченням фази весняного кущіння озимих та появою сходів ярих колосових. Період лету розтягнутий, тому покоління багато важко розмежувати. Мухи потребують живлення на квітках для формування та відкладання яєць. Основна маса мух мігрує на посіви ярих колосових і кукурудзи, де відкладає яйця за або на колеоптиле, за піхви листків чи на землю біля основи рослин. Розкущені посіви вони заселяють дуже слабо. Розвиток яєць триває 5-10 діб. Личинки проникають в середину пагона, де видають конус росту й основу центрального листка, який жовтіє і засихає. У рослинах кукурудзи личинки часто не знищують повний конус росту, а пошкоджують лише його верхівку. Личинка припиняє розвиток на 22-46 діб, після чого утворює пупарій, де заляковується. У жарку суху погоду основна маса личинок у пупаріях впадає в діапаузу. Виліт мух другого покоління збігається з фазою виколошування - цвітіння колосових культур. Розвиток цього покоління відбувається на плівчастих культурах (ячмінь, овес), де пошкоджуються квітки, зав'язи та зернівки. Третє й четверте покоління розвиваються на падалиці колосових, сходах озимих, отаві злакових трав. Іноді можливий розвиток особин п'ятої генерації. Друге й третє покоління розвиваються вже на факультеті (частково), а у вихідних районах Степу та Лісостепу України в посушливі роки вони зовсім не з'являються.

Заходи захисту

Агротехнічні методи:

Внесення добрив.
Лущення стерні.
Глибока зяблева оранка.

Хімічні методи:

Обробка використання колосових злаків інсектицидами.
Обприскування посівів у період польоту мух при ЕПШ (економічний поріг шкодочинності) 40-50 мух на 100 помахів сачком.