В Україні шведські мухи поширені повсюдно. Вівсяна муха численна в Поліссі та в західному Лісостепу. Вона виявилася більш вологолюбною і менш теплолюбною хворобою з ячмінною мухою, але часто переважає в Степу, особливо в районах зрошувальних систем.
Зимують личинки або пупарії в центральних пагонів озимих, багаторічних злакових трав і бур'янів. Після перезимівлі частина личинок може продовжувати живлення, потім формує пупарії, де заляковується. Виліт мух розпочинається наприкінці квітня - на початку травня, звичайно, збігається із закінченням фази весняного кущіння озимих та появою сходів ярих колосових. Період лету розтягнутий, тому покоління багато важко розмежувати. Мухи потребують живлення на квітках для формування та відкладання яєць. Основна маса мух мігрує на посіви ярих колосових і кукурудзи, де відкладає яйця за або на колеоптиле, за піхви листків чи на землю біля основи рослин. Розкущені посіви вони заселяють дуже слабо. Розвиток яєць триває 5-10 діб. Личинки проникають в середину пагона, де видають конус росту й основу центрального листка, який жовтіє і засихає. У рослинах кукурудзи личинки часто не знищують повний конус росту, а пошкоджують лише його верхівку. Личинка припиняє розвиток на 22-46 діб, після чого утворює пупарій, де заляковується. У жарку суху погоду основна маса личинок у пупаріях впадає в діапаузу. Виліт мух другого покоління збігається з фазою виколошування - цвітіння колосових культур. Розвиток цього покоління відбувається на плівчастих культурах (ячмінь, овес), де пошкоджуються квітки, зав'язи та зернівки. Третє й четверте покоління розвиваються на падалиці колосових, сходах озимих, отаві злакових трав. Іноді можливий розвиток особин п'ятої генерації. Друге й третє покоління розвиваються вже на факультеті (частково), а у вихідних районах Степу та Лісостепу України в посушливі роки вони зовсім не з'являються.
Агротехнічні методи:
Хімічні методи: