Травневий хрущ західний

Травневі хрущі західні (Melolontha melolontha L.) – поширені від Харкова до Одеси, та східні – (Melolontha hippocastani F.) – зустрічаються східніше цієї лінії.

Вплив на рослинність

Дорослі особини харчуються листям лісових та чагарникових порід. Личинки ж живляться корінням дерев та кущів, завдаючи шкоди аграрним і овочевим культурам.

Морфологічна характеристика

Довжина жуків становить від 21 до 31 мм. Корпус має видовжену форму з червонувато-бурим або чорним відтінком. Надкрилки з п'ятьма вузькими ребрами. Передня частина тіла бурого кольору. У Західного травневого хруща пігідій з довгим відростком, у Східного – коротким і заокругленим. Самці мають десятичленикові вусики з розширеною булавою, а самки – скромніші, шестичленикові. Яйця білі, кулясті, 1.5-2 мм в діаметрі. Личинка до 60 мм довжиною, С-подібно зігнута, з світло-бурою головою. Лялечка має жовтуватий відтінок з двома відростками на кінці черевця.

Біологічні особливості

Жуки та личинки зимують у грунті. Льот починається у кінці квітня і може тривати понад місяць. Активність росте з підвищенням температури ґрунту до +9…+14°С. Жуки активно живляться ввечері та вночі, іноді вдень, споживаючи бруньки та листя. У сухі роки можуть живитися зав'язями плодових дерев. Жуки після спарювання відкладають 20-30 яєць, загалом до 60-70 за сезон, а потім гинуть. Личинки, що вилуплюються, пошкоджують молоде коріння до осені. Розвиток личинок триває чотири роки, вони активно переміщаються у вологих шарах ґрунту. З настанням холоду личинки заглиблюються на метр і більше, що забезпечує їм захист від замерзання. Верхній межа їх життєздатності – від -0,7 до -1°С.

Методи боротьби

Для боротьби із хрущами застосовують спеціальні препарати, що забезпечують захист рослин на різних стадіях їх розвитку.