Виноградний борошнистий червець широко поширений у зоні Південного берега Криму, завдаючи значної шкоди виноградникам, інжиру, оливкам, цитрусовим, а також багатьом іншим субтропічним культурам.

Біологічні особливості

Незрілі самки залишаються на зимівлю під корою, у тріщинах кори та інших захищених місцях поруч з рослинами-господарями. Під час весняного пробудження, при температурі +6...+7°C, вони активізуються і протягом 15-20 днів живляться корою стовбурів та багаторічними пагонами. Самці зустрічаються рідко, тому розмноження відбувається переважно партеногенетично. Яйця відкладаються на кору пагонів, приблизно по 40 штук на самку. Через 11-14 днів виходять личинки, які живляться однорічними пагонами протягом 25-30 днів.

Самки другого та третього поколінь виявляються більш плодовитими, відкладаючи від 150 до 250 яєць на гілки та листя. Ембріональний розвиток триває 8-10 днів. Личинки утворюють колонії на гронах біля основи плодоніжок та між листям, що знаходиться поруч. На пошкоджених ягодах з'являються жовто-бурі плями, шкірочка розтріскується, а ягоди гніють. При масовому враженні відбувається опадання листя.

Личинки та самки виділяють медвяну росу, на якій розвиваються сапрофітні гриби, що забруднюють пагони, листя та ягоди. Третє покоління є найчисленнішим і найшкідливішим. Личинки цього покоління не завершують розвиток до зими і залишаються на зимівлю до наступної весни.

Оптимальні умови для розвитку виноградного борошнистого червеця - температура +22...+25°C та відносна вологість повітря 45-75%. Прохолодна дощова весна та спекотне літо сповільнюють його розвиток. Масове вимирання личинок відбувається взимку при температурі нижче -15°C.

Заходи захисту

Ефективним методом боротьби з червцем є ранньовесняне обприскування овіцидними препаратами по сплячих бруньках. Такі заходи допомагають позбавитися від самок, які перезимували, і знищити їхні яйця, що є ключовим етапом у контролі за популяцією цього шкідника.