Хлібний турун (Zabrus tenebrioides) є важливим шкідником зернових культур, особливо важливий для регіонів із степовим і лісостеповим кліматом. Цей вид може завдати значної шкоди посівам озимих злаків, таких як пшениця та жито, через живлення личинок та дорослих особин.
Шкідливість
- Личинки туруна можуть серйозно пошкоджувати сходи злакових, викликаючи зрідження посівів та формування "лисин" на полях. Це може вимагати додаткового підсіву або пересіву весною.
- Дорослі особини живляться зерном, знижуючи його кількість і якість.
Розвиток
Жуки відкладають яйця у ґрунт на глибині 3-50 см, звідки з'являються личинки, які навесні активізуються і починають живитися молодими рослинами. Жуки зимують у ґрунті, що дозволяє їм виживати у холодних умовах.
Заходи захисту
- Сівозміна: Уникнення вирощування злакових культур на одних і тих самих полях кілька років поспіль.
- Оранка і обробка ґрунту: Глибока оранка допомагає знищити личинки, що зимують в ґрунті. Регулярне розпушування ґрунту допомагає переривати цикли розвитку шкідника.
- Своєчасний збір врожаю: Зменшує кількість жуків, які можуть зимувати та відкладати яйця.
- Хімічна обробка: Інсектициди можуть використовуватися для контролю популяції шкідників на ранніх стадіях їх розвитку.