Жужелиця хлібна мала

Жужелиця хлібна мала (Zabrus tenebrioides) — це значний шкідник зернових культур, особливо озимої пшениці, розповсюджений переважно в степових і лісостепових зонах України. Особливо важливими зонами постійної шкідочинності є південні області країни, де цей шкідник є постійною проблемою для аграріїв.

Морфологія

• Дорослі (Імаго): 12-16 мм в довжину, смолисточорні зі слабким металевим блиском. Надкрила опуклі, з дрібнокрапчастими борознами.
• Яйця: Овальні, молочнобілі, 2 – 2,5 мм в розмірі.
• Личинка: До 28 мм в довжину, темно-бурі голова та грудні сегменти, черевце змінює забарвлення в залежності від віку.

Розвиток

• Зимівля: Личинки зимують в ґрунті на глибині 20-40 см. Жуки можуть зимувати, але часто гинуть від паразитів.
• Живлення: Личинки весною активізуються і живляться молодими рослинами озимих культур. Жуки активізуються у травні та пошкоджують зерно пшениці в період його формування.
• Заляльковування: Відбувається на глибині до 70 см, триває розвиток лялечки 15-25 днів.
• Літній період: Жуки, що вийшли з лялечок, активні протягом літніх місяців, переживаючи діапаузу в сухий період.

Шкідливість

Пошкоджують зерно озимої пшениці, що призводить до зниження урожайності та якості зерна.

Заходи боротьби

• Профілактика: Дотримання сівозміни, своєчасне збирання врожаю, глибока оранка після збору врожаю.
• Хімічна боротьба: Використання інсектицидів для обробки насіння перед посівом та обприскування поля під час активності жуків.