Жужелиця хлібна велика (Zabrus tenebrioides) є значним шкідником зернових культур в Україні. Заселює переважно Степ та Лісостеп, а також південні регіони Полісся.

Поширення

Цей вид є особливо поширеним в південних та східних областях України, включаючи Крим та області, які межують з Азовським морем.

Зовнішній вигляд

Дорослі особини: 12 – 16 мм в довжину, темно-зелені або майже чорні з червонуватими ногами.
Яйця: 2 – 2,5 мм, овальні, молочнобілі.
Личинки: До 28 мм в довжину, темнобурі з головою і переднім сегментом тіла, черевце може змінювати колір з віку.

Шкідливість

Жуки і личинки жужелиці вибірково пошкоджують зернові культури, включаючи пшеницю, кукурудзу та соняшник, живлячись насінням на різних стадіях зростання. Вони можуть значно зменшувати врожайність і якість зерна.

Цикл розвитку

Жужелиці хлібної великої властивий одне або два покоління за рік в залежності від кліматичних умов. Личинки зимують у ґрунті і активізуються навесні для подальшого живлення та розвитку.

Заходи захисту

Агротехнічні: Дотримання сівозміни, зменшення площ під стерновими попередниками, своєчасне збирання врожаю, знищення падалиці.
Механічні: Глибока осіння оранка для знищення зимуючих стадій.
Хімічні: Обприскування інсектицидами при перевищенні порогу шкідливості — 2-3 личинки на м² або 3-5 жуків на м² під час колосіння.