Звичайний буряковий довгоносик

Звичайний буряковий довгоносик є значним шкідником, який особливо розповсюджений у центральному та східному Лісостепу, а також у північній частині Степу України. Він завдає значної шкоди бурякам, живлячись також лободовими бур'янами.

Шкідливість

Дорослі жуки і личинки пошкоджують молоді рослини, перегризаючи паростки та листя. Сильно пошкоджені рослини можуть загинути, що призводить до зменшення маси та цукристості коренеплодів.

Особливості розвитку

• Жуки зимують у ґрунті, виходячи на поверхню в квітні-травні.
• Дорослі жуки активно пересуваються і шукають кормові рослини, які можуть пролітати до 8-10 км за день.
• Жуки складають яйця біля рослин, з яких виходять личинки, що живуться коренями.
• Лічинки розвиваються протягом приблизно 65 днів, після чого заляковуються в грунт.
• Розвивається одне покоління на рік.

Заходи захисту

• Ефективне знищення бур'янів, особливо з родини лободових.
• Просторова ізоляція посівів цукрових буряків від буряків минулих років.
• Обприскування інсектицидами на ранніх стадіях розвитку жуків і під час масового виходу на поверхню, особливо на краях поля.
• Використання інсектицидів при перевищенні економічного порогу шкодочинності.