Епіфіти

Епіфіти — це рослини, які зростають на інших рослинах, використовуючи їх як субстрат, але не живляться за їх рахунок. Вони отримують поживні речовини з навколишнього середовища, а не з рослини-хазяїна.

Епіфітизм — це явище, коли одна рослина використовує іншу як опору для зростання, не завдаючи їй шкоди. Рослина, на якій оселяється епіфіт, називається форофітою.

Особливості епіфітів

• Поживні речовини: Епіфіти отримують воду і мінеральні солі з повітря, завдяки спеціальним пристосуванням, таким як повітряні корені з губчастими покривами (веламеном) у орхідей або листкові лійки у бромелієвих, які збирають дощову воду.
• Адаптація до світла: Епіфітизм є адаптацією до світлового режиму в густих тропічних лісах, де доступ до світла обмежений на рівні землі.
• Вплив на довкілля: Епіфіти змінюють рН середовища у бік підкислення, впливають на температуру і вологість кори дерев, поглинають воду, що стікає по гілках і стовбурах, зменшуючи її надходження у грунт.

Різновиди епіфітів

• Тропічні епіфіти: Орхідні, бромелієві, ароїдні, геснерієві, вересові.
• Помірні епіфіти: Мохи, лишайники, папороті, водорості.
• Мікориза та комахоїдні рослини: Деякі епіфіти мають симбіотичні відносини з грибами (мікориза) або є комахоїдними рослинами.

Приклади адаптацій

• Орхідні: Мають повітряні корені з веламеном для добування води з вологого повітря.
• Бромелієві: Утворюють листкові лійки, що накопичують дощову воду.
• Кореневі гнізда: Деякі епіфіти утворюють кореневі гнізда, де накопичуються рослинні залишки, що стають первинним ґрунтом.

Види епіфітів

• Корові епіфіти: Прикріплені до кори.
• Гумусні епіфіти: Вкорінюються в органічних залишках, що нагромаджуються між гілок, часто в тропічних лісах.

Епіфіти складають приблизно 10% усіх рослин, і вони мають велике значення в екосистемах, особливо у тропічних лісах.