Кореневе живлення рослин — це фізіологічний процес, що включає вбирання мінеральних елементів з ґрунту та їх транспортування всередині рослини для участі у синтезі органічних сполук, що сприяють росту та розвитку рослини. Мінеральні речовини, розчинені у воді, пересуваються від коренів до листків через ксилему, де формуються органічні речовини, які потім транспортуються назад до кореневої системи по флоемі.
Цікаво, що сільськогосподарські рослини можуть мати дуже велику загальну поверхню листя, яка суттєво перевищує площу посівів. Так, коріння деяких культур може проникати у грунт на значні глибини, досягаючи 1-2,5 метра, що дозволяє їм ефективно засвоювати поживні речовини.
Корені рослин також здатні впливати на грунт, виділяючи спеціальні речовини, які сприяють розчиненню мінералів. Це дуже важливо, адже ефективність живлення залежить від ряду зовнішніх факторів, включаючи хімічний склад ґрунтового розчину, його реакцію (pH), і навіть від часу доби, оскільки рослини проявляють добові ритми в активності поглинання поживних речовин.
Надходження поживних елементів у рослину також залежить від pH середовища. При кислому середовищі краще засвоюються аніони, а при нейтральному — катіони. Отже, знання про реакцію ґрунту дозволяє агрономам ефективніше планувати внесення добрив.
Існує також поняття фізіологічно кислих та лужних добрив, залежно від того, які іони переважають у їх складі і як це впливає на реакцію грунту під час їх використання. Це знання дозволяє оптимізувати умови для кращого росту та розвитку рослин.