Напівпаразитизм

Напівпаразитизм — це біологічний процес, при якому напівпаразитичні рослини використовують інші рослини для добування певних життєво необхідних ресурсів, одночасно здатні здійснювати фотосинтез. Такі рослини мають зелене листя, яке забезпечує їх здатністю до фотосинтезу, але водночас вони паразитують на коренях чи надземних частинах інших рослин, витягуючи воду та мінеральні речовини.

Деякі з найбільш відомих прикладів включають рослини, як омела, що часто живиться на деревах, та бур’яни, такі як дзвінець та кравник, які паразитують на коренях інших рослин у лугах та на пасовищах.

Стеблові напівпаразити, такі як омела, виділяються серед рослин своїми твердими, зеленими листями та здатністю формувати ягоди, що приваблюють птахів. Птахи споживають плоди омели і поширюють її насіння, що прилипає до гілок, сприяючи поширенню цієї рослини.

Кореневі напівпаразити, на зразок погремка та марьянника, розвиваються, проникаючи своїм корінням в корені сусідніх рослин, з яких вони отримують поживні речовини. Це може значно послабити рослину-господаря, адже напівпаразит витягує ресурси, необхідні для її нормального росту і розвитку.