Випрівання озимих

Випрівання озимих культур виявляється однією з основних загроз їхньому зимівлю. Це становище може виникнути внаслідок тривалого перебування рослин під товстим сніговим покривом, що призводить до значного виснаження їх вуглеводних запасів, а також до розкладання органічних речовин і, зрештою, до ураження сніговою пліснявою. Особливо схильні до цього ослаблені рослини або ті, що перебували під снігом занадто довго, особливо коли сніг тане дуже пізно в сезоні.

Профілактика випрівання полягає у строгому дотриманні оптимальних термінів сівби. Занадто рання сівба може спричинити переростання рослин, тоді як занадто пізня призведе до недостатнього розвитку, що також негативно впливає на взимку. Крім того, щільний травостій може завадити належному промерзанню ґрунту. У випадках, коли сніг лягає на ще не промерзлий ґрунт, рекомендується проведення коткування для забезпечення кращого контакту між рослиною та землею, однак це може призвести до утворення льодової кірки в період відлиги, яку потім доведеться руйнувати.

Для запобігання втратам важливо ретельно стежити за станом посівів та погодними умовами. Періодичні обстеження полів після закінчення осінньої вегетації та з відновленням росту весною є критично важливими, але додаткові перевірки також можуть бути необхідними, зокрема в умовах несприятливої зими.