Водний стрес рослин – це негативна реакція на дефіцит вологи, який пригнічує проростання насіння та впливає на мобілізацію поживних речовин і синтез білків у зародку. Дефіцит вологи може порушувати мінеральне живлення, затримувати або зупиняти засвоєння іонів, що призводить до дисбалансу іонів у тканинах рослин і проявляється через симптоми дефіциту іонів.
Вплив водного стресу на клітини
- Зниження вмісту вільної води: В клітинах знижується кількість вільної води, що підвищує концентрацію клітинного соку і білків-ферментів.
- Зміна активності ферментів: Активність ферментів, які каталізують процеси синтезу, знижується, тоді як активність ферментів, які каталізують процеси розпаду, зростає. Це призводить до в'янення рослин і збільшення активності протеолітичних ферментів.
- Зниження білкового азоту: Вміст білкового азоту знижується, а небілкового азоту – зростає, що може бути настільки значним, що рослина може загинути.
Ознаки водного стресу
- Перші ознаки на листках: Ознаки водного стресу перш за все проявляються на листках. Низький водний потенціал може спричинити скорочення загальної площі листя, стимулювати появу нових листочків та прискорювати старіння вже розвиненого листя.
- В'янення рослин: Рослини починають в'янути, що є наслідком підвищення активності ферментів, які каталізують процеси розпаду.
Вплив на різні фенофази
- Ранні фенофази: Вплив водного стресу на ранніх етапах розвитку більш виражений через слабко розвинену кореневу систему та меншу здатність до вилучення і засвоєння води.
- Пізні фенофази: У пізніших фенофазах водний стрес менш виражений завдяки добре розвиненій кореневій системі та листовому апарату, який повністю покриває ґрунт. Це підвищує ефективність засвоєння води та стійкість до водного дефіциту.