Забарвлення ґрунту

Забарвлення ґрунту є однією з найпомітніших морфологічних характеристик, яка може багато розповісти про його склад і тип. Колір ґрунту визначається багатьма чинниками, такими як хімічний склад, гранулометричний склад, фізичний стан і ступінь зволоження.

При описі ґрунту важливо відзначити однорідність його забарвлення, яке може бути рівномірно-однорідним (інтенсивність і відтінки кольору не змінюються по всьому горизонту) та нерівномірно-однорідним (забарвлення залишається постійним зверху донизу горизонту, але може змінюватися відтінок).

Згідно з класифікацією С. О. Захарова, основні речовини, що впливають на забарвлення ґрунту, поділяються на три групи:

• Гумус — гумусові речовини надають ґрунту чорний, темно-сірий або сірий колір. Проте чорне забарвлення може також бути результатом присутності оксидів і гідроксидів марганцю, сірчистого заліза або певних материнських порід.
• Сполуки заліза — окисне залізо зазвичай надає ґрунту червоні, помаранчеві або жовті відтінки. Особливу роль у забарвленні відіграють безводні та водні оксиди Fe3+.
• Кремнієва кислота, СаСО3 і каолін — ці речовини зазвичай надають ґрунту білий або білястий колір. Інколи білі відтінки можуть зумовлюватися наявністю гіпсу або легкорозчинних солей.

Колір ґрунту змінюється в залежності від його вологості та освітленості. Вологий ґрунт завжди виглядає темнішим, ніж сухий, тому важливо враховувати ступінь його зволоження при оцінці кольору.