Аспергільоз

Ознаки ураження

Грибки здатні викликати цвіління на поверхні продуктів рослинного та тваринного походження, серед яких коробочки бавовника, плоди цитрусових, проростки арахісу, сорго та виноград. При цьому уражене зерно стає непридатним для використання як корм для тварин через ризик виникнення захворювань органів слуху та дихальних шляхів у тварин.

На уражених продуктах гриби утворюють колонії з цвілевим нальотом, який найчастіше має блакитно-зелений відтінок. Ці грибкові колонії виробляють афлатоксин — надзвичайно токсичну речовину, яка належить до класу мікотоксинів. Афлатоксини є потужними канцерогенами, які можуть викликати серйозні здоров'язагрожуючі реакції у людей і тварин при їх споживанні.

Біологія збудника

Міцелій гриба характеризується розгалуженими гіфами з перегородками. Його колір може варіюватись від безбарвного до яскравих відтінків, з бурих або іншими локалізованими забарвленнями.

Структура конідієносців включає спеціалізовані гіфальні клітини, які мають товсті стінки та відходять від гіф під прямим кутом, формуючи гілочки. Ці конідієносці можуть формуватися безпосередньо на субстраті і мають різні форми, включаючи кеглеподібну, напівкулеподібну, еліптичну або кулясту. Несучі клітини та стеригми відходять від конідієносців і розташовані радіально або формують верхівкову групу на здутті.

Стеригми можуть бути одноярусними або двоярусними, з базальною стеригмою, що несе на вершині пучок з декількох стеригм другого ярусу.

Конідії, як правило, одноклітинні, їхній розмір зазвичай не перевищує 10 мкм, і вони можуть мати різне забарвлення та форму, зазвичай кулясту. Вони утворюються послідовно на вершині стеригм у простих, нерозгалужених ланцюжках, які можуть мати радіальну або кулясту форму.

Клейстотеції мають дрібні, кулясті та жовті форми. Склероції, у свою чергу, представлені сплетеннями гіф міцелію, що формують кулясті структури без внутрішніх сумок. Ці структури можуть бути постійно присутніми, з'являтися рідко або взагалі відсутніми.

Умови поширення

Колонії грибів часто з'являються на хлібобулочних виробах та інших продуктах, що зберігаються в умовах високої вологості, таких як варення, а також на поверхнях, що мають високий рівень вологості, як-от вологі шпалери та вироби зі шкіри. Ці умови сприяють росту та розповсюдженню грибкових колоній.

Зрілі конідії, які відокремлюються від материнської колонії, легко переносяться повітряними потоками чи через дотик на нові субстрати. На цих нових місцях вони залишаються в стані спокою, доки не настануть сприятливі умови для їхнього проростання. Під час проростання конідії утворюють міцелій, який швидко розростається, створюючи нові колонії, і таким чином цикл розповсюдження грибів продовжується.

Контроль вологості та регулярне очищення потенційних джерел інфекції є ключовими для запобігання росту та поширення цих грибкових колоній.

Заходи захисту

• Агротехнічні методи - дотримання режимів зберігання. Ретельне дотримання умов зберігання, таких як температура і вологість, може значно зменшити ризик розвитку грибкових інфекцій на зберіганих продуктах або насінні.
• Хімічні методи - протруювання насіння фунгіцидами. Використання хімічних фунгіцидів, таких як стробілурини, триазоли та бензимідазоли, перед посівом насіння допомагає захистити майбутні рослини від грибкових захворювань, забезпечуючи сильний старт розвитку рослин.
• Біологічні методи - протруювання насіння біологічними фунгіцидами. Використання біопрепаратів на основі корисних мікроорганізмів для обробки насіння перед посівом є екологічно безпечною альтернативою традиційним хімічним фунгіцидам. Біологічні фунгіциди можуть допомогти запобігти інфекціям, не шкодячи довкіллю.