Бактеріоз коренів (ріпак)

Ознаки ураження

• Період виявлення: Наприкінці вересня або на початку жовтня.
• Локалізація: Внутрішні порожнини в коренях, біля кореневої шийки.
• Зміни в тканинах: Порожнини з наступним побурінням серцевини, а згодом і деревини.
• Зовнішні прояви: Хвороба зовні майже не проявляється, її можна виявити тільки при поздовжньому розрізі коренів.
• Весняні ознаки: Після несніжної зими з великими коливаннями температури корені ослизнюються, що призводить до загибелі рослин.
• Відокремлення листків: У хворих рослин розетка листків легко відокремлюється від головного кореня.
• Після зимівлі: Уражені рослини можуть утворювати нові листки, але не досягають нормальних розмірів, в’януть і засихають.
• Врожайність: У сприятливих умовах зимівлі уражені рослини дають врожай на 30-40% менший від здорових.

Біологія збудника

• Бактерії: Грамвід'ємні рухливі палички з заокругленими кінцями розміром 0,6-0,7х1,2-1,7 мкм.
• Спори: Не утворюють.
• Тип дихання: Факультативні аероби.
• Пігмент: Синтезують флуорестируючий пігмент.

Умови поширення

• Джерела інфекції: Рештки уражених коренів озимого ріпака та інших капустяних рослин, особливо свиріпи.
• Поширення: Комахи (ріпаковий пильщик, капустяна муха та ін.). З насінням бактерії не поширюються.
• Сприятливі умови:Вологі кислі суглинкові ґрунти (рН 5,2-5,8).
• Температура ґрунту 19-25°C.
• Ранні строки сівби, що сприяють прискореному росту надземної маси.
• Пошкодження кореневої шийки при висіві насіння у пухкий, не прикоткований ґрунт.
• Надмірне азотне живлення рослин з осені.
• Незадовільний стан рослин перед зимою.
• Утворення притертої льодової кірки взимку та на початку весни.

Заходи захисту

• Дотримання сівозміни.
• Просторова ізоляція між капустяними культурами.
• Збалансоване живлення рослин макро- і мікроелементами.
• Оптимальні строки сівби озимого ріпака.
• Сівба з обов’язковим коткуванням ґрунту.
• Своєчасне знищення бур’янів-резерваторів інфекції.
• Проведення заходів проти шкідників-переносників інфекції.
• Знищення рослинних решток.