Бактеріоз винограду (хвороба Пірса)

Поширення

Бактерія Xylella fastidiosa, збудник хвороби Пірса, широко поширена в південній Італії, Тайвані, Північній Америці (Канада, Мексика, США) та Південній Америці (Аргентина, Бразилія, Коста-Ріка, Парагвай, Венесуела). Вона уражує понад 350 видів рослин, включаючи абрикос, аличу, сливу, вишню, черешню, персик, мигдаль, грецький горіх, виноград, чорницю, шовковицю, дуб, платан, пекан, авокадо, оливкове дерево та багато інших.

Ознаки ураження

Симптоми захворювання залежать від виду рослини та штаму бактерії. Оскільки Xylella fastidiosa блокує транспортування мінеральних поживних речовин і води через судини ксилеми, характерні симптоми включають:

• Опік листя
• В'янення та передчасне опадання листя
• Хлороз або сонячний опік по краю листка
• Зупинка в розвитку
• Жовті плями на листках
• Нерегулярне одеревіння кори
• Уповільнення росту
• Зменшення продуктивності та розмірів плодів
• Бактеріальні інфекції можуть бути настільки важкими, що призводять до загибелі рослин. У багатьох господарів колонізація бактерії протікає безсимптомно протягом тривалого часу, проте ці рослини можуть бути джерелом інфекції для інших рослин.

Джерело інфекції

Захворювання поширюється із зараженим садивним матеріалом: саджанцями, живцями та щеплювальним матеріалом. Між рослинами бактерія переноситься ксилемними комахами, які розповсюджують інфекцію в місцях свого проживання.

Шкідливість

Xylella fastidiosa є однією з найнебезпечніших рослинних бактерій у світі, викликаючи різні захворювання, які мають великий економічний вплив на сільське господарство, громадські сади та навколишнє середовище. Тому важливо дотримуватись усіх правил обстеження імпортних вантажів з потенційно небезпечним матеріалом, щоб не допустити даного збудника на територію України.

Заходи захисту

• Ретельне обстеження імпортного садивного матеріалу для виявлення зараження Xylella fastidiosa.
• Дотримання карантинних вимог та правил при ввезенні рослинного матеріалу.
• Регулярний моніторинг насаджень на наявність ознак хвороби.
• Використання молекулярних методів діагностики для виявлення Xylella fastidiosa на ранніх стадіях зараження.
• Знищення ксилемних комах, які є переносниками бактерії.
• Використання інсектицидів для зменшення популяції комах-переносників.
• Використання здорового посадкового матеріалу.
• Видалення та знищення заражених рослин.
• Дотримання сівозміни та інших агротехнічних прийомів для зниження ризику поширення хвороби.
• Проведення досліджень для розробки ефективних методів боротьби з Xylella fastidiosa та створення стійких до хвороби сортів рослин.