Чорна парша картоплі є дуже поширеним захворюванням, особливо завдає шкоди у Поліссі України. Найчастіше уражуються бульби, стебла і корені дорослих рослин. На поверхні бульб з’являються тверді, чорні, неправильно окреслені коростинки різної величини, що нагадують грудочки прилиплої землі. На паростках і коренях спостерігаються бурі плями й виразки величиною до 1 см і більше, іноді з’являється бурувата штрихуватість. Уражена ділянка відмирає. При мікроскопічному дослідженні шкірки бульби у місці прикріплення склероцію видно червоно-цеглясті гіфи, що знаходяться тільки у поверхневому шарі пробкових клітин, а склероції формуються тільки на поверхні.
Збудником захворювання є базидіальний гриб Hypochnus solani Pr. et Del., який у базидіальній стадії уражує стебла картоплі, викликаючи так звану білу ніжку. Гриб розвиває грибницю і склероції (коростинки на бульбах), тому його часто називають Rhizoctonia solani Kuehn. і відносять до незавершених грибів порядку Mycelia sterilia. Гриб активно розвивається при високій вологості і температурі від 9 до 27°C (оптимум 15-21 °C).
Rhizoctonia solani є факультативним паразитом, який може жити у ґрунті на рештках рослин. Гриб зимує у вигляді склероціїв на бульбах і в ґрунті. Захворювання розвивається сильніше на піщаних ґрунтах, ніж на суглинкових.
Гриб уражує понад 160 видів рослин, включаючи буряк, редьку, щавель, капусту, моркву, огірки, салат, гарбузи, тютюн тощо. Хоча ураження бульб склероціями майже не впливає на смакові якості картоплі, воно знижує її товарні якості при значному ураженні. Гриб завдає особливої шкоди під час проростання бульб і появи сходів, викликаючи загнивання і відмирання ростків, що призводить до зрідження насаджень. Пізнє збирання урожаю сприяє збільшенню уражуваності бульб.