На стеблах, черешках, суцвіттях і коренеплодах: з'являються сірувато-коричневі плями. Уражена тканина суха, трухлява, покрита чорними пікнідами.
Під час зберігання: плями на коренеплодах розростаються і заглиблюються, уражена тканина набуває чорного забарвлення.
На коренеплодах: в осінній період з'являються сірі злегка вдавлені плями. На розрізі уражена тканина темно-коричневого забарвлення, суха.
Зберігання: плями розростаються, уражені тканини руйнуються, стають трухлявими, утворюються порожнини, вистелені слабким білим нальотом. В середині зими на поверхні ураженої тканини і в пустотах з'являються пікніди у вигляді дрібних опуклих чорних цяток.

Біологія збудника

Гриб: у сумчастій стадії називається Leptosphaeria libanotis Sacc.
Пікніди: кулясті, пікноспори дрібні, одноклітинні, еліпсоподібні, світло-червоні, розміром 4-6х1,5-3 мкм, виходять із пікніди у вигляді закрученої нитки.
Перитеції: навесні на уражених рештках утворює перитеції з сумками і сумкоспорами. Сумкоспори веретеноподібні, сірувато-білі, з трьома поперечними перегородками, розміром 25-30х8-10 мкм.
Ураження рослин: відбувається від сумкоспор і пікноспор гриба.

Джерело інфекції

Уражені маточні коренеплоди: рештки і насіння, в яких зберігається грибниця, а також пікніди та перитеції патогена.

Шкідливість

Проявляється у випаданні сходів, зниженні врожаю насіння та погіршенні їх схожості, непридатності коренеплодів для зберігання та в посиленні гнилі під час зберігання.

Засоби захисту

Перебір врожаю перед зберіганням: ретельно перебирати і видаляти підозрілі коренеплоди.
Температура зберігання: підтримувати температуру в сховищі нижче +10°С для зменшення ризику поширення грибка.
Використання якісного насіння та маточних коренеплодів: знижує ризик зараження.
Очищення ділянки: від післяжнивних решток, боротьба з бур'янами.
Дотримання сівозмін: висівати моркву на одному місці не частіше, ніж через 3-4 роки.
Внесення добрив: достатня кількість калій-фосфорних добрив підвищує стійкість рослин.
Хімічні препарати: обробка насіння і коренеплодів.