Фузаріоз цукрових буряків є комплексним захворюванням, викликаним різними видами грибів роду Fusarium, такими як F. oxysporum, F. solani, F. culmorum, F. avenaceum, F. acuminatum, F. graminearum, F. verticillioides, F. sambucinus. Симптоми хвороби можуть варіюватися залежно від виду збудника, фізіологічного стану рослини, її стійкості та інфекційного навантаження.

Ознаки хвороби

На початку літа: Листки уражених рослин, починаючи з периферичних, в’януть, а їх черешки поступово чорніють. Корені таких рослин відстають у рості, утворюється безліч бокових корінців.
Зниження вмісту цукрози: Вміст цукрози в коренеплоді значно зменшується у разі загнивання головки, шийки та хвоста. Водночас підвищується рівень шкідливого азоту та водорозчинних пектинових речовин.
Втрата цукру: Загнилі ділянки коренеплодів повністю втрачають цукор, через що стають непридатними до переробки.
Відмерлі судинно-волокнисті пучки: На розрізі коренеплодів видно відмерлі судинно-волокнисті пучки бурого кольору і видовжені смуги, заповнені грибницею білого, рожевого та інших кольорів.
Загнивання зовнішніх тканин: При сильному розвитку гниль охоплює зовнішні тканини, утворюючи каверни, тріщини або ділянки відмерлих тканин.

Умови розвитку хвороби

Фузаріозна гниль проявляється в половині літа (червень-липень) і спостерігається спочатку у вигляді прив’янення, а потім передчасного відмирання листків, починаючи з периферійних. Хвороба починає розвиватися з відставанням у рості коренеплодів і утворенням великої кількості бічних корінців. Загнивання коренеплодів починається із внутрішніх тканин, а згодом поширюється на зовнішні, що призводить до загнивання головки та хвостової частини коренеплодів.

Заходи захисту

Сівозміна: Дотримання чергування культур у сівозміні допомагає знизити накопичення патогенів у ґрунті.
Внесення добрив: Забезпечення рослин достатньою кількістю поживних елементів, особливо калію і фосфору, підвищує їх стійкість до хвороб.
Обробіток ґрунту: Глибока зяблева оранка та ретельне загортання післяжнивних решток у ґрунт допомагають знизити інфекційний фон.
Здоровий посівний матеріал: Використання здорового насіннєвого матеріалу знижує ризик поширення хвороби.
Протруєння насіння: Протруєння насіння фунгіцидами перед посівом знижує ризик первинного ураження.
Контроль вологості: Запобігання застою води на полях та підтримання ґрунту в пухкому стані допомагає зменшити розвиток хвороби.
Хімічна обробка: За необхідності, застосування фунгіцидів для контролю патогенів у період вегетації.