Іржа бура (пшениця, жито)

Поширення

Іржа бура уражує жито та деякі дикі злаки. Проміжними господарями є види воловика і кривоцвіту, на яких патоген утворює еціальну та спермагоніальну стадії. Хвороба поширена у всіх районах вирощування.

Ознаки ураження

Іржа бура проявляється на листках та листкових піхвах у вигляді дрібних іржасто-бурих урединій. Згодом, переважно на нижньому боці листка, утворюються темно-бурі теліопустули з теліоспорами. Цей вид іржі подібний до бурої листової іржі пшениці, але теліопустули утворюються раніше і частіше. Більшість теліоспор проростає восени і заражає проміжних господарів. Проте цей вид іржі може розвиватися без проміжного господаря, перезимовуючи в літній стадії на посівах озимих культур.

Біологія збудника

• Урединіоспори: Одноклітинні, кулясті або еліпсоподібні, бурі з шипуватою оболонкою, розміром 20-28 х 17-22 мкм.
• Теліоспори: Булавоподібні, двоклітинні, розміром 37-80 х 14-28 мкм, з короткими, майже безбарвними ніжками. Проростають у базидіоспори, які заражають проміжних господарів, утворюючи еціоспори. Потрапляючи на жито, еціоспори проростають і заражають його, утворюючи урединіоміцелій.

Джерело інфекції

Гриб зимує урединіоміцелієм та урединіоспорами. Джерелами інфекції є падалиця, дикі злаки та проміжні рослини-живителі.

Умови розповсюдження

Збудник має високу репродуктивну здатність — тривалість урединіогенерації при 10°C становить 12 днів, а при 20°C — 5 днів. Для проростання урединіоспор потрібна краплинна вода та температура від 0 до +30°C (оптимум 10-20°C). Ураженню сприяють надмірні норми азоту, ранні строки сівби, забур'яненість.

Шкідливість

Іржа бура зменшує асиміляційну поверхню, знижує зимостійкість та продуктивність рослин. Недобір врожаю може становити 12-20%.

Заходи захисту

• Внесення фосфорно-калійних добрив восени.
• Боротьба з бур'янами, особливо з проміжними господарями.
• Знищення падалиці.
• Використання хімічних препаратів.