Уражені іржею рослини буряків зазнають порушень у процесах фотосинтезу, дихання та транспірації, що призводить до передчасного відмирання листків, зниження врожаю та цукристості коренеплодів. Іржа може зменшити цукристість на 0,5-0,8%.

Ознаки ураження

Захворювання проявляється наприкінці весни або на початку літа на молодих листках у вигляді оранжевих, округлих плям діаметром 2-6 мм. Згодом на верхньому боці листка з’являються дрібні, світло-коричневі крапочки (спермогонії), а на нижньому боці – чашоподібні вмістилища спор (еції).

Через 10-12 діб (зазвичай у червні) на листках утворюються жовтувато-бурі пустули, інколи розміщені концентричними колами. Пізніше такі пустули спостерігаються не тільки на листкових пластинках, а й на черешках, стеблах висадків і навіть на клубочках бурякового насіння. Восени в місцях уражень утворюються коричневі або чорні пустули — телії.

Джерела інфекції

Гриб зимує у вигляді теліо- або рідше урединіоспор на живих листках зимуючих буряків або на опалому листі. Часто теліоспори зберігаються на голівках маточних буряків біля основи черешків, що лишаються необрізаними під час очищення коренів. Тому еціальна стадія іржі проявляється насамперед на нижніх листках розетки висадків, які є первинним джерелом інфікування навесні. Джерелом інфекції може бути також насіння, оскільки на ньому інколи утворюються телії з теліоспорами.

Розвиток хвороби

Навесні при температурі +7…+8°C теліоспори, що восени сформувалися в теліях, проростають, утворюючи базидії з базидіоспорами. Базидіоспори, потрапивши у краплі води, проростають і проникають у тканину листка. Через 18-20 діб при температурі +13…+16°C у місцях ураження утворюються жовті плями з спермогоніальним й еціальним спороношеннями. Еціоспори проростають у краплях роси або дощу, утворюючи росткову трубку, яка проникає у тканину рослини. Інкубаційний період з моменту ураження рослин від еціоспори до прояву урединіостадії при температурі +16…+20°C триває 11-24 діб.

Протягом вегетації гриб може утворювати кілька генерацій урединій з урединіоспорами, що пояснює посилений розвиток хвороби наприкінці літа. Інкубаційний період з моменту ураження рослин від урединіоспори до прояву нового покоління урединій з урединіоспорами при температурі +16…+22°C триває від 10 до 17 діб. Розвитку урединіостадії сприяє тепла й волога погода.

При старінні уражених органів рослини й зниженні температури повітря у місцях утворення урединіоспор та в місцях нового ураження з’являються темно-бурі телії з теліоспорами.

Заходи захисту

Дотримання сівозміни: висівання буряків після культур, що не є сприйнятливими до іржі.
Знищення рослинних решток: глибока оранка після збирання врожаю для загортання заражених рослинних решток.
Оптимальні строки посіву: уникання пізніх посівів, які можуть сприяти розвитку хвороби.
Вибір стійких сортів: використання сортів буряків, стійких до іржі.
Обробка насіння: перед посівом обробка насіння фунгіцидами для зниження ризику первинного інфікування.
Фунгіциди: своєчасне застосування фунгіцидів, ефективних проти іржі, під час вегетації, особливо в періоди, сприятливі для розвитку хвороби (тепла та волога погода).
Видалення уражених рослин: своєчасне видалення та знищення сильно уражених рослин, щоб запобігти поширенню інфекції.
Чистота поля: регулярне видалення бур’янів, які можуть бути проміжними господарями збудника хвороби.