Жовта іржа уражує пшеницю, жито, ячмінь, злакові трави та дикорослі злаки. Вона зустрічається повсюди, але найбільш часто – у Лісостепу та на Поліссі.

Шкідливість

При масовому ураженні посівів знижується маса зерен, що може призвести до втрат урожаю на 40-50 %.

Ознаки ураження

На ранніх стадіях епіфітотії жовта іржа проявляється осередками. На поверхні листків з'являються уредопустули, від яскраво-оранжевих до лимонно-жовтих. Утворюються типові для хвороби пунктирні смуги уредопустул довжиною 7-11 см.

Джерела інфекції

Основними джерелами інфекції є уражені дикі злаки, падалиця та посіви зернових колосових.

Розвиток хвороби

Уредоспори розносяться вітром. Зараження відбувається в темряві та залежить від наявності краплинно-рідкої вологи на рослинах. В разі теплої зими чи ранньої весни зараження може розпочатися при температурі вище +3˚С. Мінімальний період для інфікування листка складає 3 години, оптимальний – 8 годин. Перші уредоспори з'являються при температурі повітря від +10°С до +20°С через 11-15 днів, а при +5°С – близько 25 днів. Оптимальний температурний діапазон для епіфітотії: +9…+11°С та високий рівень вологості. При низьких зимових температурах і низькому рівні інсоляції латентний період може тривати 60 днів і більше. Епіфітотійне зараження проходить переважно в травні.

Заходи захисту

Сівозміна: Дотримання правильного чергування культур у сівозміні.
Стійкі сорти: Використання стійких до іржі сортів пшениці, жита та ячменю.
Агротехнічні заходи:Знищення падалиці та дикорослих злаків.
Забезпечення оптимальних строків сівби.
Правильний обробіток ґрунту.
Фунгіциди: Застосування ефективних фунгіцидів для обробки посівів.
Моніторинг: Регулярний огляд посівів для виявлення перших ознак захворювання і вчасне застосування засобів захисту.
Добрива: Забезпечення збалансованого живлення рослин, особливо азотними добривами, оскільки надмірне застосування азоту може сприяти розвитку хвороби.