Карликова сажка пшениці

Ознаки ураження

Карликова сажка пшениці за зовнішніми ознаками схожа з твердою сажкою, але з деякими відмінностями. Хворі рослини демонструють карликовість і сильне кущіння, утворюючи до 30 стебел і більше. Довжина таких стебел в 2-4 рази менша, ніж у здорових рослин. Уражений колос щільніший, вкорочений, а колоскові луски розсунуті, що надає колосу пір'ястий вигляд. Іноді колос не виходить з піхви верхнього листка. На високому агрофоні може спостерігатися галуження колоса. Замість зерна утворюються дрібні сажкові мішечки з заокругленим верхнім конусом і маленьким відростком. Хвороба зустрічається вогнищами, здебільшого по краях полів, біля доріг, лісосмуг та узлісь. Уражені посіви практично не дають врожаю.

Біологія збудника

Теліоспори збудника карликової сажки мають кулясту форму, діаметром 19-27 мкм, з добре вираженою сітчастістю. На поверхні теліоспор є драглистий безбарвний шар товщиною 1,5-4 мкм. Колір теліоспор темно-коричневий, у масі чорний, але серед них є близько 8% безбарвних (гіалінових) з гладенькою оболонкою, розміром 17-23х12-22 мкм.

Теліоспори зберігають життєздатність 7-9 років. Проростають після дозрівання під поверхнею ґрунту, але дуже повільно (протягом 30-50 діб). Для проростання та утворення інфекційного міцелію їм необхідна температура від 0 до +5 ˚С протягом 3-5 тижнів, слабке освітлення, доступ повітря і тривала вологість верхнього шару ґрунту.

Збудник системно розвивається в інфікованій рослині і досягає зав’язі. По мірі розвитку міцелій в колосі трансформується в темні щільні фрагменти, з яких в подальшому формуються теліоспори. У період збирання пшениці сажкові мішечки руйнуються, теліоспори заспорюють насіння та осипаються на ґрунт. Спори карликової сажки проростають тільки на поверхні ґрунту.

Умови поширення

Джерелом інфекції можуть бути заспорене насіння та ґрунт. Резерваторами інфекції можуть бути дикі злаки. Зараження озимої пшениці відбувається на поверхні ґрунту в момент появи сходів і до початку виходу в трубку. Особливо інтенсивне зараження відбувається на слабокислих, нейтральних і малолужних ґрунтах. При неглибокому загортанні насіння рослини уражуються частіше, ніж при глибокому.

Заходи захисту

• Дотримання сівозміни: Рекомендується чергування культур для зниження ризику накопичення патогенів у ґрунті.
• Відмова від дуже ранніх строків посіву: Ранній посів збільшує ризик інфікування.
• Протруювання насіння: Використання ефективних фунгіцидів для обробки насіння перед посівом допомагає знизити ризик зараження.
• Знищення злакових бур'янів: Бур'яни можуть бути резерваторами інфекції, тому їх необхідно видаляти з полів.