Сорго, що піддалося хворобі, втрачає свою здорову волоть і замість неї формується велика кількість спор, спочатку покритих сірим покривом, який згодом розсипається. На суцвіттях утворюється летючий наліт, який покривається білою оболонкою, а в його внутрішній частині знаходяться чорні спори та залишки гілок суцвіттів. Цей процес веде до знищення суцвіттів, перетворюючи їх на спорові агломерати ще під час їхнього розвитку в листкових піхвах.
Збудник цього захворювання - гриб Sphacelotheca reiliana. Clint. Його теліоспори, що зібрані у формі кулястих або подовжених скупчень, мають діаметр 70-150 мкм. Теліоспори окремо мають сферичну або еліптичну форму, 9-14 мкм у діаметрі, з темно-коричневою оболонкою і щільно вкриті мікроскопічними шипами. У процесі збору та обмолоту сорго, теліоспори розсіюються по зерну та поверхні ґрунту. Інфікування рослин відбувається від моменту проростання зерна до формування двох листків. Зі спор утворюються базидії з поперечними перегородками, на яких утворюються базидіоспори, що заражають нові рослини. Гриб розростається усередині рослини, просуваючись вгору до суцвіття, де швидко розмножується та продукує обширну кількість спор.
Спори гриба зберігають активність у ґрунті до 2-3 років, що становить потенційну загрозу для зараження рослин. Швидке поширення хвороби сприяє висока температура ґрунту.
Заходи захисту включають дотримання сівозміни, оптимальні терміни та методи посіву, а також застосування мікроелементів, таких як бор, кобальт, молібден, мідь та марганець.