Хвороба поширена в південних регіонах України, де в окремі роки ураженість качанів досягає 10-12%, а також в інших країнах, особливо при вирощуванні кукурудзи за умов зрощення.
Нігроспороз може призводити до втрат урожаю внаслідок недорозвиненості хворих качанів та щуплості зерна (у роки епіфітотій ураженість качанів сягає 50%). Такі качани втрачають господарську цінність, руйнуючись під час збирання. Насіння в них має знижену схожість. В період зберігання нігроспоріоз на уражених качанах не прогресує, але вони недоброякісні і швидко псуються від пліснявіння. При проростанні уражене насіння сильно пліснявіє і дає ослаблені паростки, що гинуть до виходу на поверхню ґрунту. Вважається, що збудник містить токсичні речовини, які здатні викликати захворювання худоби при згодовуванні уражених стебел та зерна.
Нігроспороз проявляється на качанах, рідше на листкових піхвах та стеблах у період воскової стіглості і до збирання врожаю. Уражені качани часто бувають недорозвиненими, легко розламуються і розщеплюються вздовж разом зі стрижнем. Зернівки в них дрібні, розташовані важко, легко розхитуються і при натисканні входять у стрижень качана. За слабкого утворення качанів ознакою хвороби є розмочування основи стрижня та блідий колір зерна в нижній частині качана. За вологої погоди на насінні, стрижнях качанів біля основи і у волокнах розвивається сіра грибниця збудника та утворюється спороношення у вигляді чорних крапок, наявних груп чи переривчастих рядів, добре помітних при сильному розвитку хвороби.
Зараження качанів на дорослих рослинах відбувається через зараження інфекцією з незораних рослинних решток чи захворювання, на якому спори зберігають життєздатність протягом року. У підставі патоген існує недовго через пригнічення його іншими мікроорганізмами.
Уражає переважно ослаблені рослини. Качани ідентифікуються за наявністю на них часток мертвої тканини, тому розвиток хвороби починається зі стрижня, тканини якого раніше відмирають. Заселивши мертві тканини, гриб викликає відмирання сусідніх клітин і таким чином поширюється далі по качану. Швидке поширення гриба вздовж стрижня негативно впливає на зернівки, після руйнування його тканини руйнує постачання зерна водою та поживними речовинами. У зерна гриб проникає в місця прикріплення до стрижня. Розвиток нігроспорозу своєю за високої вологи повітря та температури +20...+25°С. Розвитку хвороб сприяють усі біотичні та абіотичні фактори, які послаблюють рослини: пошкодження іншими хворобами, пошкодження шкідниками, градобій, низька агротехніка, нестача поживних речовин у підставі. Запізніле збирання кукурудзи на зерно часто збільшується також до уражень великої кількості качанів нігроспорозом, особливо після осінніх приморозків з подальшою вологою теплою погодою. Відмерлі внаслідок низької температури тканини качана є сприятливим середовищем для живлення гриба.
Своєчасне збирання кукурудзи; очищення полів від післязбіральних залишків; осіння оранка; добір здорових качанів, калібрування та протруювання їжі. Підвищену стійкість до нігроспорозу виявляють ремонтантні (здатні до повторного цвітіння) гібриди кукурудзи.