Парша плодових

Збудником парші на яблуні є гриб класу Ascomycetes, порядку Dothideales. Ці гриби морфологічно не відрізняються один від одного, проте мають вузьку спеціалізацію до рослини-живителя: збудник парші яблуні не уражує грушу, і навпаки.

Ознаки хвороби

Хвороба проявляється на листках, плодах, пагонах, а в роки з підвищеною вологістю - також на квітках, зав'язі та брунькових лусочках. На листках парша проявляється у вигляді хлоротичних плям, які пізніше стають темно-сірими з бархатистим зеленувато-оливковим нальотом. У яблуні наліт з'являється з верхнього боку пластинки листка, у груші - з нижнього.

Розвиток

Уражені листки жовтіють, засихають і обпадають. На квітках і зав'язі утворюються темно-сірі плями, що призводить до масового обпадання квіток і зав'язі. На плодах хвороба проявляється у вигляді різко обмежених бурих кіркових плям з вузькою світлою облямівкою, які у вологу погоду покриваються бархатисто-оливковим нальотом. У місцях ураження плоди не розростаються, що призводить до однобічного їх розвитку і набуття потворної форми. Уражені плоди розтріскуються, загнивають і передчасно обпадають. На пагонах груші хвороба проявляється у вигляді невеликих бугорків, які пізніше розриваються, і на їх поверхні спостерігаються темно-сірі дернинки спороношення гриба. Кірка розтріскується, уражені пагони відмирають. На яблуні ураження пагонів спостерігається значно рідше.

Поширення

На уражених листках ще з осені формуються плодові тіла - псевдотеції, в яких навесні утворюються сумки з сумкоспорами. У кожному псевдотеції формується від 120 до 200 булавоподібних сумок, а в кожній сумці - по 8 двоклітинних сумкоспор. Спочатку вони безбарвні, при дозріванні набувають лимонно-жовтого забарвлення. Розмір сумкоспор у V. inaequalis становить 13-17х6-7 мкм, у V. pirina - 14-20 х 5-8 мкм. Первинне зараження рослин відбувається від сумкоспор. Крім сумчастого спороношення, гриби формують протягом вегетації декілька генерацій конідіального спороношення у вигляді оливково-бархатистого нальоту. В конідіальній стадії гриби мають назву Fusicladium dendriticum (яблуня) та F. pirinum (груша). Конідієносці у грибів оливкові, пальмоподібні. На їх верхівках формуються груше- або яйцеподібні одно- або двоклітинні зеленувато-жовті конідії, розміром у F. dendriticum - 13-60х6-12 мкм, у F. pirinum - 13-30х5-9 мкм.

Джерела інфекції

Основне джерело інфекції - обпалі уражені листки, в яких зберігаються псевдотеції, та уражені пагони, в яких гриб зимує у вигляді грибниці, а навесні на уражених пагонах формується конідіальне спороношення.