Піренофороз найбільш шкідливий у південних регіонах України. Хвороба зустрічається на пшениці та деяких дикорослих злаках, рідше на житі та ячмені. Овес є стійким до цієї хвороби. Протягом вегетації збудник поширюється конідіями повітряно-крапельним шляхом. Гриб зимує на пожнивних рештках та насінні. На перезимували листках і стеблах утворюється сумчаста стадія збудника у вигляді чорних псевдотецій. Сумкоспори, які утворюються у псевдотеціях, можуть інфікувати рослини навесні і є додатковим джерелом інфекції. Поширенню хвороби сприяє висока вологість.

Ознаки ураження

Піренофороз важко діагностується, оскільки симптоми нагадують нетиповий септоріоз. Хвороба проявляється на листях і листових піхвах озимої пшениці та інших злакових культур:

На листках: Дрібні одиночні або численні плями овальної або округлої форми, жовтого або світло-коричневого кольору діаметром 2-5 мм. У центрі плями епідерміс злегка піднятий. На деяких листках у центрі ураженої ділянки утворюється коричневе некротичне пляма діаметром 1-2 мм. З часом плями розростаються в поздовжньому напрямку, стають темно-коричневими, довжиною від 12 до 20 мм, іноді приймають ромбоподібну або чечевицеподібну форму, зазвичай облямовані зоною хлорозу.
На стеблах: Плями можуть бути у вигляді смуг, займаючи третину або навіть більше половини листкової поверхні. До кінця сезону на сильно уражених плямах з’являється оливково-бурий наліт конідіального спороношення.
На колоскових лусках: Плями подовжені або у вигляді штрихів, 2-4 х 1-2 мм, не розростаються.