Сажка карликова (пшениця)

Поширення

Карликова сажка уражує озиму пшеницю та дикорослі злаки (за винятком пирію). На ярій пшениці хвороба не виявлена. Поширена переважно в західних областях України.

Шкідливість

Карликова сажка більш шкідлива, ніж тверда сажка. Уражені посіви практично не дають врожаю.

Ознаки ураження

Рослини виявляють симптоми карликовості, дуже кущаться, утворюючи до 30 стебел і більше. Довжина стебел в 2-4 рази менша, ніж у здорових рослин. Уражений колос щільніший, вкорочений, іноді не виходить з піхви верхнього листка, спостерігається галуження колоса. Теліоспори кулястої форми, діаметром 19-27 мкм. Оболонка коричнева, з добре вираженою сітчастістю. Життєздатність теліоспор зберігається до 7-9 років.

Розвиток хвороби

• В період збирання пшениці сажкові мішечки руйнуються, теліоспори заспорюють насіння та осипаються на ґрунт.
• Спори карликової сажки проростають тільки на поверхні ґрунту.
• Для проростання спор та утворення інфекційного міцелію необхідна температура від 0˚С до +5˚С протягом 3-5 тижнів та слабке освітлення (100-150 лк).
• Зараження озимої пшениці відбувається у поверхні ґрунту в момент появи сходів і до початку виходу в трубку.
• Збудник системно розвивається в інфікованій рослині і досягає зав’язі.
• По мірі розвитку міцелій в колосі трансформується в темні щільні фрагменти, з яких в подальшому формуються теліоспори.

Джерела інфекції

• Заспорене насіння, ґрунт.
• Резерваторами інфекції можуть бути також дикі злаки.
• Зараження рослин відбувається до початку виходу в трубку, особливо на площах з мілким загортанням насіння.

Заходи захисту

• Дотримання сівозміни з використанням культур, несприйнятливих до карликової сажки.
• Глибоке загортання насіння для зменшення ризику зараження.
• Знищення рослинних решток та бур'янів, які можуть бути резерваторами інфекції.
• Використання фунгіцидів для обробки насіння перед посівом, таких як Вітавакс 200 ФФ, Превікур 607 СЛ, які зменшують ризик зараження.
• Обробка насіння протруйниками, що забезпечують захист від карликової сажки.
• Обробка посівів під час вегетації фунгіцидами при сприятливих умовах для розвитку хвороби.
• Регулярний моніторинг посівів для виявлення перших ознак хвороби.
• Видалення і знищення сильно уражених рослин для запобігання поширенню інфекції.