Вілт, фузаріозне в'янення (картопля)

Ознаки ураження

Фузаріозне в'янення викликає значне зрідження сходів. В роки, сприятливі для розвитку хвороби, зниження врожайності може сягати до 40%. На відміну від вертицильозного в'янення, фузаріозне характеризується більш швидким плином хвороби. Перші симптоми з'являються в період вегетації: верхнє листя стає світлішим, з краєвим антоціанозом, згортається в човник уздовж головної жилки. Поступово листя втрачає тургор, стає пониклим. Нижня частина стебла набуває бурого кольору, а за підвищеної вологості повітря загниває та покривається рожевим або оранжевим нальотом спороношення збудника. Уражена рослина повністю в'яне протягом декількох днів, засихає та легко висмикується з ґрунту. На поперечному розрізі хворого стебла видно побуріння окремих судин або всього судинного кільця.

Під час зберігання розвивається суха фузаріозна гнилизна, розвиток якої прогресує до кінця зберігання. Бульби загнивають спочатку зі сторони столону. З'являються сірувато-бурі, тьмяні, дещо вдавлені плями з випуклими міцеліальними подушечками білого, рожевого або жовтого кольору. Під плямою м'якуш стає сухим і трухлявим, шкірка зморщується, утворюються пустоти, заповнені щільним білим міцелієм патогену. Вічка уражених бульб проростають повільно, часто з ниткоподібними паростками. Інфекція швидко переходить на сусідні бульби.

Умови поширення

Розвитку вілту сприяють підвищена вологість ґрунту, надлишок органічних добрив та механічні пошкодження (тріщини, порізи). Збудник проникає також через ранки, залишені шкідниками: капустянкою, дротяниками, личинками підгризаючих совок. Хвороба з'являється вогнищами протягом всього періоду вегетації, особливо під час цвітіння. Уражені рослини передчасно відмирають до або в період формування бульб. Збудник здатний уражувати рослини в різному віці. В полі в'янення спостерігається вогнищами та посилюється в жаркі години, коли рослина інтенсивно випаровує вологу.

Джерело інфекції

Основним джерелом інфекції є заражений ґрунт. Інфекція може зберігатися в слабко заражених насіннєвих бульбах і рослинних залишках. Якщо джерело інфекції знаходиться в ґрунті, то рослини уражуються головним чином через кореневу систему. Міцелій гриба проникає в коріння і розвивається в провідній системі, що часто викликає токсикоз рослин або закупорення судин. В період цвітіння імунна система рослин слабшає, що сприяє перебігу захворювання з латентної в активну стадію.

Заходи захисту

• Забезпечувати висадку лише здорових бульб.
• Включати люцерну в ланку сівозміни для підвищення біологічної активності ґрунту.
• Забезпечувати збалансоване внесення добрив і контрольоване зрошення.
• Вирощувати сорти картоплі, відносно стійкі до фузаріозного в'янення.
• Знищувати бадилля за декілька тижнів до збирання врожаю.
• Використання препаратів з діючою речовиною оксіхом для обробки рослин.