Пшеничний квітковий кліщ, відомий також як Steneotarsonemus panshini, є поширеним шкідником у південних регіонах Європи та Азії, а в Росії та Україні його можна знайти майже скрізь. Він автоматично атакує озиму пшеницю, але також активний на житі, ярих злаках та кукурудзі.

Зовнішні ознаки

Розвиток кліща відбувається швидко, із появою нового покоління, що збігається з фазою кущіння пшениці. Весь цикл розвитку фактично триває приблизно три тижні. Самки складають яйця уздовж жилок на внутрішніх стінах листя та на поверхні листя біля вузлів, у вигляді ланцюжка або окремо. протягом вегетаційного періоду на посівах ярої пшениці може розвинутися 4-5 поколінь. Найбільшу шкоду рослинам завдають саме дорослі кліщі та їх особини.

Інтенсивне розмноження кліщів відбувається під час формування колоса твердої пшениці. Проникаючи у квітки, вони активно живляться клітинним соком, тичинками, маточками, а також внутрішніми та частково зовнішніми стінками квіткових лусок та стінками стебла.

Розвиток шкідника

Дорослі запліднені самки зимують у вологому шарі ґрунту під полями озимої пшениці, де їхня кількість може варіювати від кількох до 2000 і більше особин на 100 грамів ґрунту.

Заходи захисту

Для ефективної боротьби з пшеничним квітковим кліщем важливо проводити регулярні обстеження полів, призначених для вирощування твердої пшениці, з нарахуванням збору цих шкідників.