Зернівка горохова

Поширення

Зернівка горохова поширена повсюдно.

Шкідливість

Монофаг, що завдає шкоди гороху (Pisum sativum, P. arvense).

Зовнішній вигляд

Жук: розміром 4–5 мм, чорний, вкритий рудувато-сірими волосками. Надкрили вкорочені, не прикривають двох останніх сегментів черевця, на кінці черевця хрестоподібний малюнок білого кольору. Передні три членики вусиків, гомілки та лапки середніх ніг червонуваті.
Яйце: розміром 0,6–1 мм, еліптичної форми, бурштиново-жовте.
Личинка: завдовжки 5–6 мм, з маленькою головою, глибоко втягнуто в грудний відділ тіла.
Лялечка: розміром 4–5 мм, світло-жовта.

Розвиток

Зимують жуки в зерні у шовищах. На півдні України значна частина жуків зимує в скиртах соломи, серед залишків рослин, під корою дерев і в обґрунтуванні. Масовий вихід жуків з горошин лише при температурі повітря 26–28 °С, при 20 °С вихід більш розтягнутий у часі, а при 15–16 °С і нижче — слабкий. Підвищена вологість прискорює вихід жуків із зерен.

Жуки, що перезимували, з’являються у траві, концентруючись у садах, на квітучій черемсі, на бур’янах. На плантації гороху пропускають разом із візійним вмістом, але більша частина їх перелітає з місць зимівлі. Підвищена чисельність жуків на полях різних наприкінці травня, у фазі утворення вусиків і особливо під час появи бутонів та на початку цвітіння. Жуки живляться пилком і пелюстками квіток. У жарку погоду жуки активні, у похмурі дні та вранці й увечері ховаються в квітках гороху або поміж стуленими молодими листками. Поля заселяють з краю, поступово охоплюючи всю площу.

Відкладання яєць починається з першої декади червня у степовій, з середини червня — у лісостепових зонах. Самки від складають яйцеклітини на бобі. Початок відкладання яєць при температурі 18 °С, масове — при 26–27 °С. Плодючість самок становить від 70 до 220 яєць. Ембріональний розвиток триває 6–10 діб. Після відродження личинка прогризає стінку боба, потім тканину зеленого, часто недорозвиненого зерна, в якому відбувається подальший повний розвиток личинки, лялечки і жука нового покоління.

У зерно здатні проникнути кілька личинок, але виживає лише одна. У лісостеповій зоні розвитку личинки становлять 36–37 діб, лялечки — 25 діб, у степовій зоні — відповідно 29–36 і 13–18 діб. Оптимальною температурою для розвитку личинок і лялечок є 26–28 °С, при 10–12 °С розвиток припиняється. Для повного циклу розвитку горохової зернівки потрібна сума ефективних температур 516–640 °С. Для оптимальних строків збирання врожаю гороху (в липні) в зернах знаходяться тільки личинки, у серпні — лялечки й жуки. Шкідник розвивається в одному поколінні. Пошкодження зерна погіршення до зниження його маси, якості та схожості. У екскрементах личинок міститься алкалоїд кантаридин, тому пошкоджене зерно не можна використовувати в їжі та на кормі худобі.

Природні вороги

Чисельність горохової зернівки зменшує яйцеїди: Lathromeris bruchocida Vis., яку в окремі роки можна знизити до 60–70%; Uscana senex Grese, на личинках паразитують Triaspis thoracicus Cuzt., Eupteromalus leguminis Gah., Brichicida orientalis Crawf., Uscana semifumipennis Gir., Microdontomerus anthomoni Crawf. У період зберігання зерна личинок, лялечок і жуків знищує пузатий кліщ — Pediculloides ventricosus Newp.

Заходи захисту

• Дотримання сівозмін: тимчасове збирання й обмолочування гороху, рання оранка поля.
• Фумігація насіннєвого гороху дозволеними препаратами: при зараженості зернівкою 10 насінин на 1 кг при вологості зерна не більше як 15,5%.
• Обприскування насіннєвих і фуражних посівів гороху інсектицидами: у фазі бутонізації — початку цвітіння проти горохової зернівки при наявності 10 жуків на 100 помахів сачком або 10 жуків на 100 рослин.