Хвощ польовий — це зимостійке рослинне утворення з підземними кореневищами, які на ранніх етапах розвитку у весняний період випускають плодоносні пагони з спорангіями. Спори проростають, утворюючи нові особини зі статевими органами. Після запліднення формується зигота, що виростає у зрілу рослину з кореневищами, котрі активно розмножуються вегетативно до пізньої осені. Кореневища мають високу регенераційну здатність, і навіть маленькі їх відрізки можуть дати життя новим пагонам. Стебла, що утворюють спори, відмирають після дозрівання у травні.

Поширення

Хвощ польовий часто зустрічається на вологих, кислих ґрунтах, у вологих луках, по берегах водойм, стаючи проблемним бур'яном на полях і в городах. Він є особливо поширеним у поліських та лісостепових районах.

Заходи боротьби

Для ефективного контролю за хвощем польовим важливо стимулювати проростання кореневищ у післяжнивний період, механічно їх руйнуючи та зменшуючи їхню життєздатність за допомогою зяблевого обробітку ґрунту. Це допомагає виснажити запаси поживних речовин у кореневищах і сприяє їх загибелі.

Стебло: Плодоносні стебла короткі, тонкі, зверху завершуються спороносним колоском.
Вегетативні стебла зелені, жорсткі, з численними ребрами.
Листки: На спороносних стеблах перетворені в лускоподібні піхви, що формують глечикоподібні структури з остюками.
Корінь: Подовжене, почленоване кореневище здатне проникати в ґрунт на значну глибину, здатне на утворення бульб, що накопичують поживні речовини.
Спорангії: Розташовані на нижній стороні спорофілів у колосках на кінцях плодоносних стебел.