Залишкове живлення — це важливий агрохімічний процес, який визначає, скільки поживних речовин після збирання врожаю залишається в ґрунті для наступної культури. Від структури решток, кількості кореневих залишків і особливостей культури залежить, чи збагачує вона ґрунт, чи навпаки — виснажує його. Особливу роль у цьому відіграють кукурудза та зернові колосові культури, які формують основний обсяг рослинних решток в українських сівозмінах.

Виснаження ґрунтів через неправильну сівозміну

Інтенсивне землеробство, часте повернення одних і тих самих культур у сівозміну та недостатнє внесення органічних добрив призводять до поступового зменшення запасів гумусу та макроелементів.
Після деяких культур, особливо зернових, у ґрунті залишається обмежена кількість легкодоступного азоту, тоді як органічні рештки розкладаються повільно. Це ускладнює живлення наступних посівів і потребує корекції системи удобрення.

Щоб зберегти родючість, важливо розуміти, як різні культури впливають на поживний баланс ґрунту.

Роль кукурудзи у залишковому живленні

Кукурудза є однією з найпродуктивніших культур щодо утворення рослинних решток — від 6 до 10 т/га сухої маси після збирання зерна. Основна частина елементів живлення залишається саме у цих рештках.

  • Азот — близько 30–40% від загального внесення добрив залишається у соломі та кореневій системі.
  • Фосфор і калій — до 60% можуть повертатися у ґрунт після мінералізації решток.
  • Органічна речовина кукурудзи повільно розкладається, але позитивно впливає на структуру ґрунту, аерацію та вологоутримання.

Кукурудза сприяє накопиченню органічного вуглецю і покращує фізичні властивості чорноземів. Проте через високий вміст лігніну та целюлози солома розкладається повільно, тому після збирання бажано вносити деструктори стерні або аміачні добрива, щоб прискорити мінералізацію решток.

Роль колосових культур у живленні ґрунту

Зернові колосові культури — пшениця, ячмінь, жито, тритикале — залишають після себе від 2,5 до 5 т/га сухої маси соломи, яка також є цінним джерелом поживних речовин.

  • Солома містить до 0,5% азоту, 0,25% фосфору, 1% калію.
  • Коренева система залишається у ґрунті, формуючи запас органіки, що стимулює розвиток ґрунтових мікроорганізмів.
  • Рештки пшениці чи ячменю швидше мінералізуються, ніж кукурудзяні, тому вони ефективніше збагачують ґрунт легкодоступними формами азоту.

Проте слід враховувати, що солома колосових має низьке співвідношення C:N (близько 80:1), тому при її заорюванні мікроорганізми споживають частину ґрунтового азоту. Щоб уникнути тимчасового азотного «голодування», рекомендується додавати компенсаційну дозу азотних добрив — наприклад, аміачну селітру або КАС-32 у нормі 8–10 кг N на кожну тонну соломи.

Взаємодія культур у сівозміні

Поєднання кукурудзи та колосових культур у сівозміні забезпечує оптимальний баланс органічної речовини. Кукурудза дає велику масу стебел і коренів, що відновлює запас вуглецю, а пшениця чи ячмінь швидше збагачують ґрунт азотом.

Такий чергувальний підхід:

  1. підвищує біологічну активність ґрунту;
  2. покращує структуру орного шару;
  3. сприяє поступовому відновленню вмісту гумусу;
  4. створює кращі умови для наступних культур, особливо ріпаку чи бобових.

Як підсилити ефект залишкового живлення?

Щоб поживні речовини з рослинних решток переходили у доступну для рослин форму, важливо правильно організувати післяжнивний обробіток:

  • Подрібнення решток — рівномірне розсіювання по поверхні поля.
  • Внесення азотних добрив для стимуляції розкладання органіки.
  • Використання деструкторів стерні (препарати з комплексом мікроорганізмів, які прискорюють мінералізацію).
  • Мілкий обробіток ґрунту (10–15 см) для перемішування решток і запуску мікробіологічної активності.

Цей підхід дозволяє не лише повернути поживні елементи, а й підвищити родючість поля для наступного сезону.

Кукурудза і колосові культури — це ключові елементи системи залишкового живлення ґрунтів.
Кукурудза насичує ґрунт органічною речовиною й покращує його структуру, тоді як колосові культури швидше збагачують його легкодоступними формами поживних елементів.

Поєднання цих культур у сівозміні та правильна утилізація післяжнивних решток дозволяють зменшити потребу у добривах, підвищити ефективність використання елементів живлення й поступово покращити родючість ґрунту.

На сайті Аграрної Платформи ви можете підібрати азотні добрива, деструктори, які допоможуть максимально ефективно використати потенціал залишкового живлення у вашому господарстві.