Біла гниль (соняшник)

Поширення

Біла гниль зустрічається майже в усіх регіонах вирощування соняшника. Її розвиток сприяється підвищеною вологістю та пониженою температурою повітря під час проростання насіння та побуріння кошиків.

Шкідливість

Захворювання призводить до зрідженості посівів через загибель уражених рослин, зниження врожаю на 5-25%, погіршення посівних якостей та товарних властивостей насіння. Схожість насіння різко знижується, вміст олії зменшується на 10%, а кислотне число олії може зростати в 10-100 разів, що робить її непридатною для вживання в їжу.

Ознаки ураження

Біла гниль може уражати рослини соняшника на будь-якій стадії їх розвитку — від сходів до повної стиглості, проте частіше вона проявляється в фазах цвітіння та достигання. Симптоми залежать від періоду зараження та фази розвитку рослин.

• Прикоренева частина стебла: Ураження коріння ґрунтовою та насіннєвою інфекцією призводить до появи бурих плям, що є мокрими на дотик. У вологу погоду на цих плямах з'являється білий наліт міцелію гриба. Листя зав'ядають, рослина всихає, тканина стебла трухне, утворюються чорні склероції.
• Сходи: Проростки в'януть, загнивають і згодом засихають.
• Стебла: На стеблах у фазі 4-6 пар справжніх листків з'являються бурі плями, які мокріють у вологу погоду і покриваються білим нальотом міцелію. У посушливі умови утворюються безбарвні плями. Листя вище ураженої частини в'яне та засихає.
• Кошики: У фазі пожовтіння кошиків на їх тильному боці з'являються блідо-коричневі плями, тканина стає мокрою і легко продавлюється. Уражений кошик розтріскується, формуючи білий наліт міцелію гриба, який заповнює простір між сім'янками. Насіння темніє і стає гірким на смак.

Джерела інфекції

Збудник хвороби зимує у вигляді склероціїв у ґрунті, зберігаючи життєздатність протягом 1-3 років (максимально 6-8 років). Джерелами інфекції є ґрунт і рослинні рештки.

Розвиток хвороби

Навесні на склероціях, що знаходяться на поверхні ґрунту, утворюються лійкоподібні плодові тіла (апотеції), з яких вітром і комахами розносяться аскоспори, що є джерелом первинного інфікування молодих рослин. Склероції, що знаходяться глибше 3 см, частково проростають міцелієм. Протягом вегетації патоген поширюється шматочками міцелію, уражаючи рослини за умов підвищеної вологості і температури +18...+26°C. Від початку зараження до прояву хвороби проходить 7-10 днів. Поширенню хвороби сприяють підвищена вологість, скорочення періоду ротації соняшника в сівозміні (менше 8 років), порушення агротехнічних правил обробітку ґрунту, посів неочищеним від склероціїв та непротруєним насінням.

Заходи захисту

• Дотримання сівозміни з періодом ротації не менше 8 років.
• Використання насіння, очищеного від склероціїв, і протруювання насіння.
• Глибока перекопка та знищення рослинних залишків.
• Дезінфекція інструментів.
• Обробка ґрунту біопрепаратами.
• Обприскування рослин біопрепаратами.
• Використання фунгіцидів при виявленні ознак захворювання.
• Забезпечення оптимальних умов вирощування для мінімізації стресових факторів для рослин.
• Підтримання належної вологості та температури під час зберігання насіння і продукції.