Хвороба проявляється на 2-3 нижніх вузлах і міжвузлях у вигляді бурих або солом’яного кольору плям різної форми. У вологу погоду ці плями вкриваються червоно-білим або рожевим нальотом. Стебло в місцях ураження стає порожнистим і розм'якшується. Підземні міжвузля і корені набувають червоного кольору, а серцевина руйнується. За природних умов виділяють три типи ураження: некроз міжвузля (вузли залишаються здоровими), некроз вузлів (міжвузля залишаються здоровими), та некроз вузлів і міжвузля.

Зовнішні ознаки ураження міжвузль включають передчасне пожовтіння і появу білих плям. На поздовжньому розтині уражених стебел серцевина знебарвлена або набуває білувато-рожевого чи оранжево-рожевого кольору. З часом уражені тканини загнивають, висихають і стають порожнистими. У вологі роки грибний міцелій виходить на поверхню уражених стебел у вигляді білого або біло-рожевого нальоту. Рослини часто вилягають, ламаються у місці ураження або засихають.

Умови розповсюдження

Збудники хвороби - гриби роду Fusarium Link, які утворюють веретеноподібні або серпоподібні, безбарвні конідії з 3-6 перегородками (макроконідії) та одноклітинні безбарвні конідії (мікроконідії). Деякі гриби утворюють кулясті хламідоспори або склероції різного кольору. Фузаріозні гриби розвиваються в широкому діапазоні температур (від +3°С до +30°С, оптимум +20...+22°С) і вологості. Під час надмірного зволоження можливе перенесення інфекції з хворих на здорові рослини через спори, які розносяться вітром, дощем і комахами. Після опилення кукурудзи, у період дозрівання, хвороба швидко прогресує, особливо при загущеному посіві та надмірних дозах азотних добрив.

Шкідливість

Ступінь шкідливості фузаріозної кореневої гнилі залежить від ступеня ураження рослин. Недобір врожаю може становити 9-20%. Хвороба погіршує якість зерна, знижуючи вміст протеїну на 0,2-0,8%. Сильне ураження кукурудзи призводить до зменшення довжини качанів, їх кількості та маси зерна.

Заходи захисту

Для зменшення ризику ураження кукурудзи фузаріозною кореневою гниллю рекомендується:

Дотримуватись сівозміни
Знищувати уражені рослинні рештки
Використовувати здоровий посівний матеріал
Дотримуватись оптимальних строків сівби
Контролювати водний режим ґрунту
Застосовувати збалансовані дози добрив
Проводити регулярний моніторинг посівів та вчасно вживати заходів для контролю шкідників та хвороб.