Ця хвороба може знищити значну частину врожаю часнику, особливо в регіонах з високою вологістю ґрунтів та інтенсивними опадами. Патоген, що залишається в міцелії ураженого часнику, переноситься через посадковий матеріал. Зараження також зберігається у вигляді ооспор у ґрунті та рослинних рештках на тривалий час. Оптимальні умови для розвитку збудника включають нічну температуру повітря +5...+10 °C та денну +15...+18 °C, а також зволожені листки протягом 1,5–7 годин. Цикл розвитку триває 11-15 днів, і за сприятливих умов хвороба швидко набуває масштабів епіфітотії.
Ураження проявляється у затримці росту та знебарвленні рослин. Під вологими умовами на листках та стеблах уражених рослин формуються сірувато-фіолетові виразки, що можуть призвести до повного засихання листя. Посіви з великим ураженням дають поганий врожай, а часничини виходять деформованими.
Ефективний менеджмент включає використання здорового посадкового матеріалу від перевірених виробників, теплову обробку зубків перед посадкою, а також сівозміну з мінімальним інтервалом у 3 роки. Збудник сприятливо розвивається на кислих ґрунтах (pH не менше 6), тому важлива хороша циркуляція повітря та достатні проміжки між рядами. Верхній полив слід уникати, а полив дощуванням краще проводити вранці, щоб листя встигло висохнути до вечора.
Обробка фунгіцидами перед посадкою та регулярне обприскування листя рекомендовано як додатковий захист.