Хвороба виявляється під час виколошування. У пшениці та ячмені майже всі частини колоса, крім стрижнів, перетворюються на рихлу чорну спорову масу ще до виходу з піхви листка. Уражений колос виходить з піхви спочатку вкритий тонкою прозорою оболонкою, крізь яку добре видно чорну масу теліоспор. Потім оболонка руйнується і теліоспори розпорошуються. Зараження відбувається під час цвітіння, іноді можливо і після цвітіння. Під час проростання зерна гіфи гриба активізуються і уражають проростки рослин. Грибниця дифузно поширюється по стеблу і іноді проникає навіть у листки. У період формування колоса міцелій розростається і потовщується. Пізніше стінки клітин гіф стають драглястими і вся грибниця перетворюється на суцільну масу, в якій диференціюються теліоспори, і замість частин колоса утворюється спорові маси.

Умови розповсюдження

Сприятливими умовами для ураження посівів є підвищена вологість повітря і високі температури (+18...+24°C) у фазі цвітіння. Холодна погода під час сходів і суха погода в період від сходів до колосіння ярого ячменю підвищують шкідливість летючої сажки.

Шкідливість

Летюча сажка поширена в усіх зонах вирощування пшениці, ячменю, жита. Особливо великої шкоди завдає посівам ячменю. Уражені рослини не утворюють зерна, надземна маса їх на 30-40% менша, ніж у здорових рослин. Є й приховані втрати: деякі рослини видужують, але якість і кількість врожаю знижуються, підвищується сприйнятливість до інших хвороб.

Джерела інфекції

Теліоспори зберігаються на поверхні насіння і в ґрунті на уражених рослинних рештках. Вони можуть залишатися життєздатними у ґрунті протягом кількох років, особливо якщо знаходяться на глибині 20-30 см.