Вперше це захворювання було виявлено в 1973 році в умовах закритого ґрунту під час фази цвітіння та плодоношення огірків. Хвороба проявляється в’яненням стебел, листя та черешків. При розрізі стебла можна побачити виразні буруваті, червоно-бурі або іржаво-бурі трахеї. На поверхні уражених стебел з'являються маслянисті жовтуваті смуги, які з часом темніють і тріскаються. Уражені рослини повільно розвиваються та швидко гинуть. На листі утворюються крапчасті маслянисто-хлоротичні плями, які поступово збільшуються до 8-10 мм у діаметрі, змінюючи колір на бурий або червоно-бурий. Ці плями мають маслянистий ореол і широку хлоротичну зону. Некротизовані частини плям не випадають. Плоди на хворих рослинах стають хлоротичними та дерев'янистими, на їхній поверхні можуть з'являтися дрібні водянисті пухирі діаметром до 3-5 мм. Захворювання може призвести до повної загибелі рослини, особливо в теплицях під плівкою. Уражені плоди втрачають товарний вигляд і смакові якості.
Основними джерелами інфекції є уражене насіння та неперегнилі залишки рослин.
Для запобігання поширенню судинного бактеріозу необхідно: