Кучерявець Софії — однорічна зимуюча бур’янна рослина, яка є поширеною на всій території України. Здатна засмічувати поля, пасовища, сади та городи, вона ефективно придушує культурні рослини, особливо вздовж доріг.

Заходи боротьби

Чергування культур: Запобігає повторним посівам озимих, що можуть сприяти розповсюдженню кучерявця.
Обробка ґрунту: Включає лущення стерні, ранню зяблеву оранку та наступний обробіток під озимі культури.
Боронування: Виконується до і після сходів просапних культур, а також зернобобових, для знищення молодих рослин кучерявця.
Механічне знищення: На необроблюваних землях, де знищення рослин можливе до їх цвітіння.

Стебло: Пряме, розгалужене, висотою від 30 до 80 см, покрите галузистими волосками.
Листки: Чергові, сидячі, з вушками біля основи, опушені.
Суцвіття: Щиток, дрібні квітки блідо-жовтого кольору. Пелюстки короткі, близько 2 мм в довжину.
Корінь: Стрижневий, що сприяє добрій анкерації рослини.
Плід: Багатонасінний стручок, двостулковий, жовтувато-бурий. Насіння овальне, стиснуте з боків, дрібногорбкувате, з довжиною 0,75-1,25 мм і шириною 0,4-0,5 мм.