Захворювання вражає переважно молоді надземні органи буряків. На першому році розвитку буряків найбільше уражаються центральні листки розетки, на другому році (висадки) – на початку вегетації уражаються наймолодші листки центральної або периферійної бруньок. Пізніше на насінниках уражуються верхівка квітконосних пагонів, оцвітина, квітки й навіть клубочки насіння. Уражені листки скручуються краями донизу, потовщуються, стають крихкими і вкриваються (частіше з нижнього боку) сіро-фіолетовим нальотом.

Джерела інфекції

Основним джерелом хвороби є грибниця, яка зберігається в головках маточних або будь-яких зимуючих буряків.

Розвиток хвороби

При використанні заражених коренів буряку на насінники грибниця уражує спочатку розетку, а потім і квітконосні пагони. Тому хвороба, як правило, спочатку проявляється на посівах буряку, розміщеного поблизу насінників. Інкубаційний період залежно від віку буряку, температури й вологості повітря може тривати 5-32 діб. Найінтенсивніше хвороба проявляється на молодих рослинах за температури повітря +16 °C та вологості понад 70 %.

Шкідливість

У роки сильного розвитку хвороби гине близько 40 % молодих рослин. При розвитку хвороби у червні або липні маса кореня зменшується на 30 %, а недобір насіння становить 60-65 %. Крім того, корені з таких рослин мають знижену стійкість до кагатної гнилі.

Заходи захисту

Вирощування культури на високому агрофоні: Забезпечення рослин необхідними поживними речовинами та мікроелементами (Mn та B) підвищує їх стійкість до захворювання.
Використання здорового посівного матеріалу: Використання тільки здорового насіння для посіву.
Протруювання насіння: Попереднє оброблення насіння протруйниками перед посівом.
Знищення рослинних решток: Ретельне очищення полів від залишків рослин.
Фунгіциди: При сприятливих для розвитку хвороби умовах або появі перших ознак захворювання застосування фунгіцидів, таких як Альто Супер 330 ЕС.